Свято найменших парафіян

Після Служби Божої з участю дітей о 17.00, яка в парафії традиційно називається «п’ятіркою», що відбулась в урочистість Богоявлення, наймолодших парафіян чекав різдвяний подарунок. Ним стала підготовлена братами зі спільнот Неокатехуменальної Дороги різдвяна вистава. Акторами ж були діти братів і сестер з неокатехуменальних спільнот.

«Готуючи виставу, - говорила сестра з 6-ї неокатехуменальної спільноти Світлана Пенделя, - ми, звичайно думали про те, щоб підготувати якнайкраще. В Інтернеті я передивилась багато різних сценаріїв. В деяких з них присутні цар Ірод, чорт – мені не дуже подобалось, щоб діти грали ці ролі. Були сценарії, які пов’язують Різдво і Богоявлення з нинішнім становищем на Донбасі. Нам же хотілось зробити щось, так би мовити, сучасне, що торкається ситуації людини в усьому світі. Отже, не вибравши нічого з Інтернету, я помолилась, попросила у Господа творчого натхнення і почала думати … Сучасний світ налаштований на споживання, не те, щоб якомога більше мати. То чому б не показати дітям щось протилежне: показати, що справжнє багатство приходить не тоді, коли більше береш собі, а коли більше віддаєш».

Так і народилась ідея, яку брати і сестри, що готували виставу, втілили в життя: на початку три дівчинки хваляться подарунками, які вони отримали. До них підходить «ангел ведучий» (донька Леоніда і Тетяни Алєксєєвих Юля) і говорить ключову фразу вистави: «Чим більше віддаєш – тим більше отримуєш». «Хіба так можливо?», – питають дівчатка. Ангел же їм відповідає: «Для Бога немає нічого неможливого».

Далі розігруються сцени ангельського Благовіщення, коли архангел Гавриїл каже Діві Марії: «Для Бога немає нічого неможливого», потім – прихід Марії і Йосифа у Вифлеєм після довгої дороги (як сказав ангел-ведучий: «Літаки в ті часи не літали і потяги не ходили»), де їм відмовлено у місці для нічлігу, народження Ісуса і прихід до Нього спочатку пастухів, а  потім – трьох царів, котрі принесли Йому свої дари. І на завершення – троє дівчаток, з яких починалась вистава, за прикладом трьох царів, віддають Ісусові свої подарунки, якими на початку хвалилися.

«Дітей, котрі бажали взяти участь у виставі, – продовжує Світлана Пенделя, – було дуже багато. Тому ми розписали сценарій на 23 ролі: 7 ангелів, 4 пастухів, 3 царів і т. д. Репетиції з дітьми почали за тиждень. Було, що на окремі репетиції хтось з тих чи інших причин не приходив, але на останню репетицію прийшли всі».

Судячи з відгуків парафіян – як дітей, так і їхніх батьків – вистава пройшла вдало.

А по закінченні вистави, кожна дитина отримала від «трьох царів» ще один  подарунок – солодкий. Солодощі для цих подарунків були придбані на кошти зібрані також неокатехуменальними спільнотами. Подарункових комплектів було підготовлено багато, так би мовити – «із запасом», тому організатори вистави заохочували дітей підходити і брати ще, «для своїх братиків, сестричок і друзів, які не були не Службі, або вважають, що вони вже не діти, а дорослі». Те, що залишилось, за словами одного з братів, буде передано в один з дитячих будинків.

І. Ізяславський
Фото С. Пенделя